Тема: Дарує осінь нам свою красу
Мета:
розширити і збагатити знання дітей про осінь; ознайомити дітей із фруктовими та
овочевими рослинами, їх значенням; розширити знання про їстівні та отруйні
гриби; навчити правилам поведінки на природі; розвивати увагу, мислення,
зв'язне мовлення, пам'ять, пізнавальні інтереси; сприяти вихованню любові та
дбайливого ставлен-ня до природи; виховувати риси уважного і пильного
господаря, формувати бережливе ставлення до результатів праці, екологічну
культуру і свідомість дітей; виховувати дружні стосунки.
Обладнання: атрибути для
прикрашення приміщення (штучні дерева, столи з дарами осені, гірлянди з
осіннього листя, фруктів, овочів); кошик для гри «Я городом походжаю»; корони
із зображеннями овочів, фруктів; шапочки для грибів; мікрофон; костюми Осені,
Зайчика, Білочки;Їжачка, Ведмедя; музичне оформлення.
Ігри: гра-театралізація «Я
городом походжаю», рухлива гра «До лісу по гриби», гра-змагання «Хто швидше
з'їсть морквинку?».
Попередня робота:
вивчення віршів, пісень, розучування ігор; виготовлення подарунків для осені;
проведення бесіди про природу восени, прогулянки-спостереження «Зміни в природі
восени».
Інтерактивні форми й методи:
«Мікрофон», «Асоціативний кущ», інсценізація.
Хід уроку
І.
Організаційний момент
Учень 1.
Добрий день вам, любі
гості!
Учні 4 - А класу раді вітати вас
На своєму святі!
Учень
2.
У нас сьогодні гарне
свято,
Гостей зібралося багато.
Раді вас ми привітати,
Свято осені почати!
Учень
1.
Наш клас вас всіх вітає,
Щастя, радості бажає!
Учень
2.
Ми сьогодні будемо
співати,
Розповідати вірші і
танцювати.
Вчитель.
Здрастуйте, люди добрі!
Здрастуйте, люди хороші!
Здрастуйте, люди веселі!
Привіт вам у нашій оселі!
Від щирого серця, від
рідної землиці
Дозвольте вам, люди у
пояс поклониться!
І за давнім українським
звичаєм
Гостей дорогих ми щиро
вітаєм,
Стрічаємо з хлібом,
любов’ю і миром!
( Кланяються і дарують хліб на рушнику.)
Дорогі діти й батьки! Щиро вітаю вас у
цій святковій залі.
Сьогодні ми покажемо вам «Осінню казку».
На
сцені озеро, дерева. З’являються дві жабки.
1 жабка:
Привіт, сусідко!
2 жабка:
Здраа-астуй, сусідко!
1 жабка:
Чом не спиш, сусідко? Уже Воздвиження
пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?
2 жабка:
Ти що, Квакунечку, нічого не знаєш? Сьогодні останній день літа!
Літо раптом взяло і кінчається,
Ніби й зовсім його не було.
За пташками у вирій збирається
Й забирає з собою тепло.
Щось так мало завжди того літечка,
Що не можна й натішитись ним.
1 жабка:
Ква! Ну то й що? Ну, то й що, що
ква-кінчається?
2
жабка: Як це що?
Літо квітами сміється,
Пісню радості співає.
Теплим дощиком проллється
І веселкою заграє.
1 жабка: Ти, що? Восени – краса! Дощ ква-пає! Сиро!
Мокро! Ква-люжі по кво-ліно!
2 жабка:
А мені-і тааак хочеться ще літа!
1 жабка:
А подивись-но туди. Бачиш – онде Літо до нас поспішає.
2 жабка: Здрастуй, Літо!
Заходить Літо.
Літо. Доброго дня вам, любі жабки. Чого ви такі сумні?
2 жабка: Як же нам на сумувати, адже ти нас покидаєш!
Літо. Так, скінчилась пора мого володарювання. Добре я,
Літо красне, попрацювало: землю гарячим сонцем обігріло, рясним дощиком
напоїло, гарний урожай виростило. А тепер вже час збиратися мені у путь,
поступитись місцем рудоволосій сестрі Осені.
Жабки. Як же ж ми без тебе?
Літо. Не хвилюйтеся за мене, я
повернуся до вас знов. Я бачу, що до нас поспішає Гном разом зі своїми друзями.
З’являються Гном, Бджілки
і Крапелька
Гном. За стародавнім лісом уважно я дивлюсь
Вночі і
вдень про нього невпинно я турбуюсь:
Щоб ліс не
захворів, щоб віти були сильними,
Щоб жук кору
не їв, коріння були міцними.
Бджілка
Тихше, ти чуєш? Осінь іде,
З бабиним літом казку
пряде,
Пензлем малює барвисті квітки.
Бачиш – дерева усі зацвіли.
Бджілка
Так, зацвіли усі жовто-багряно,
Ніжна калина стоїть полум’яна
Ніби у дівчини щоки горять,
Бо старости на порозі стоять.
Крапелька.
Ой, як красиво у лісі в ці дні!
Друзі-дерева, чом трішки сумні?
Ви не журіться, радійте востаннє,
Бо злий вітрисько все зірве до рання.
Крапелька
Ковдрою з листя окутає ноги,
Бо до весни вам далека дорога,
І заколише вас, і зачаклує,
Казку зимову і сни подарує.
Бджілка. Любий
гноме, ми шукаємо Осінь. Хочемо заспівати для неї, погратися з нею. Ти ж
чарівник, тож, будь ласка допоможи нам.
Гном.
Гаразд, я допоможу вам.
Де ж це моя чарівна парасолька?
Ну ж бо,
парасолька,-1.2.3. Осінь до нас привези!
Краплинка. А ми покличемо її, заспіваймо
Любу гостю
привітаймо!
Пісня
про осінь
Ведуча: Ну, а зараз всі сідайте, і на диво тут чекайте. Осінь в
зал наш поспішає, нумо, всі її вітайте, оплесками зустрічайте.
Звучить мелодія вальсу.
Заходить Осінь.
Осінь.
Добрий день, дорослі!
Добрий день вам, діти!
Рада завітати я на ваше свято.
Я – Осінь, чарівна й ясна.
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю у садах, гаях.
Малюю всюди – тут і там,
Щоб догодити, любі, вам.
Літо.
Здрастуй, Осінь!
Осінь золотиста!
Ти прийшла до нас у гості –
Яскрава та барвиста.
Люба сестро! Я з радістю вітаю тебе. Прийми від мене
естафету, а мені вже час прощатися з лісами, полями, садами.
1 жабка: Любий гноме, почаклуй, і зроби так, щоб з’явилися
чарівні феї – промінчики і понесли Літо у теплі краї.
Гном.
Гаразд, я допоможу вам.
Де ж це моя чарівна парасолька?
Ну ж бо,
парасолька,-1.2.3. Феї – промінчики з’явіться!
З’являються
феї.
Осінь. Ну що ж, прощай! Зустрінемось наступного року.
Літо. Прощай! Прощавайте,
друзі! До зустрічі!
(Літо під музику виходить
разом з феями.)
Осінь.
Ось і настала пора
мого володарювання на землі!
( Дзвонить дзвіночками, піднімає руки, наче
ворожить.)
Хай опадає лист в саду
На землю в срібнім інеї –
Я по землі господаркою йду
І золото розсиплю на зеленім килимі!
Виходять грибочки.
1 гриб.
Ой, як гарно навкруги!
В золоті сади, луги.
Хто їх так розмалював?
Одяг хто подарував?
2
гриб.
Уночі, як нам ще спиться,
Ходить чув я чарівниця.
Ходить садом, ходить
гаєм,
Все у шати одягає.
3
гриб.
І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так те й золотом
заллється.
4
гриб.
Хто ж красуня та чарівна?
Чи то фея, чи царівна?
Осінню красуня
зветься!
Кажуть в ліс
помандрувала,
Бо роботи там чимало.
Лиш пройшла лісочком –
Ген калина вже дозріла,
Виросли і ми - грибочки.
5 гриб. Затанцюймо нашій Осені.
Танок
« Веселі грибочки»
Осінь.
А це ось у руках моїх, погляньте, із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж я художниця завзята,
гірлянду подарую вам за танок.
Ведуча. Шановна
Осене!
Дуже тебе просимо:
Зроби перерву між ділами,
Побудь сьогодні тут із нами.
Осінь наша, осінь, золота година,
Неба ясна просінь, пісня журавлина,
Бабиного літа довгі білі коси…
І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь.
Та не тільки славна за свою ти вроду –
Урожай іздавна ти несеш народу.
Щира і дорідна, пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний зерном і плодами.
Осінь золота прийшла,
Дзвенить веселий сміх.
І наша пісня голосна
Для всіх, для всіх, для всіх.
(«Осіння
пісенька»)
Осінь.
Не сама до вас прийшла, ще й синочків привела.
Кожен з них приніс свої дива, тому і
кажуть: «Осінь чарівна.»
Вересень.
Перший місяць вересень, я смачний
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для всіх малят!
Бо іду я рідним краєм із багатим
урожаєм!
Я – місяць вересень – садівник і
городник.
Осінь:
А чи знаєте, ви, діти, що принесла я вам на
свято?
Із полів, садів і грядок – повний
кошичок загадок!
Тому і пропоную пограти в
гру «Осінні загадки»разом з Вереснем.
ЗАГАДКИ
І печуть мене, і варять, і їдять, і
хвалять, бо я добра.
В земляній сиджу коморі, а коса моя
надворі.
Як не віриш – перевір: на мені 12 шкір.
А гризнеш – в сльозах покинеш, бо я
звуся …
Ми цукрові, ми кормові, а брати у нас
столові.
В полі ми ростем рядками. Люди звуть нас…
Що то за голова, що лиш зуби й борода?
Я гірка і завжди свіжа, всім подобаюсь,
одначе,
Хто мене ножем уріже, неодмінно сам
заплаче.
На городі молода пишні коси розпліта.
У зеленії хустинки золоті хова зернинки.
Часто літом надівала по новій сорочці,
А на зиму поскидала. Й посолили в бочці.
У кожній господі я у великій пригоді.
А хто мене роздягать візьметься, той
слізьми заллється.
Сидить баба на грядках вся закутана в
хустках.
Сам червоний, а чуб зелений.
Гра
«Хто швидше?»
(На машинках – овочі. До машинок прив’язані мотузки однакової
довжини. Хто із учасників, змотуючи
мотузку, сидячи на стільці, швидше приведе машинку до фінішу,той і переможець.)
Подивись, на видноколі, мов змінилися
ліси.
Хто це їх у жовтий колір так барвисто
прикрасив?
І пишаються дерева золотим своїм
вбранням:
Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче
нам.
А маляр цей – місяць жовтень. У відерцях
чарівних
Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по
них.
Жовтень – місяць-красень і чарівник,
До багатства й розкошів дуже звик.
Повні жмені золота він розсипа,
Землю, мов царівну він одяга.
Осінь:
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць жовтень.
Жовтень. Здрастуйте,
діти.
Я вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
Мій брат – садівник і городник, а я
більше ліс люблю. Оце я тільки з лісу.
Осінь:
Я пропоную пограти гру
«Горішки
для Білочки».
Завдання: якомога швидше перенести
горішки з тарілки в кошичок Білочці. Носити
будуть ложками. Рахуймо всі: 1, 2, 3 – почали!
Дощик сиплеться з кленочка,
Дощик жовтий, золотий,
А дубочки ще зелені
Хочуть осінь обійти.
Дощик сиплеться і пада
По стежині дріботить.
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві іще зеленій
Листопад по парку йде.
Листопад:
Я – славний місяць Листопад –
Все листя обтрусив підряд,
Замів стежини чисто,
Прикрасив кожне місто.
Багато я працював, дерева до зими
готуючи.
Тепер усі дерева вже поснули.
У лісі чути музику листя, що поволі
опадає на землю, і музику осіннього дощу.
З’являється
дівчинка з парасолькою.
Дощик, дощик капає дрібненько.
Не боюся я дощу, бо я веселенька.
Срібний дощик кап-кап-кап, у потік усе
злилось
Годі, годі вже іти. Ми тебе не боїмось!
Парасолькою новою я накриюсь головою.
Чобітки високі взую, по калюжах
затанцюю!
(Танець з парасольками)
Вересень:
А тепер нам час прощатись. Попрацювали ми цієї осені, натомилися.
Жовтень:
Тепер і відпочити можна.
Листопад: А мине рік – знову ми до вас
завітаємо.
(До Осені)
Ходімо, матінко, а то нас застане ще тут
зима!
Осінь:
Так, настав нам час прощатись,
В ліс осінній добиратись.
І ми кажемо: «Бувайте!
Осені не забувайте!»
(Звучить музика. Діти, Осінь, місяці
танцюють вальс.)
Учитель
Діти, давайте подякуємо Осені та її
синочкам за ту красу, яку вони нам подарували, за щедрі осінні дари, за рясний
листопад.
Осінь
До побачення, любі діти!!!
Всі: До побачення, Осінь!!!
1 ведуча: Кажуть, що осінь - це смуток,
2 ведуча суцільні дощі,
1 ведуча похмура погода ...
2 ведуча Не вірте , друзі!
Ведучаі разом Осінь по-своєму прекрасна
і приваблива.
Учитель Ось і минула ще одна пора року, але ж
не сумуйте, адже наша земля прекрасна в усі пори року!
Я заклинаю, діти вас, любіть природу
І землю рідну – нашу Батьківщину.
Бо все довкола, і моря, і ріки,
І степ широкий, і гаї зелені,
То все в одному слові – Україна.
Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Так будьте ж здорові!
І будьте багаті!
Хай діти радіють у батьківській хаті!
Нехай розквітають лани і оселі
Так будьте ж щасливі і будьте
веселі!
Комментариев нет:
Отправить комментарий